Компоненти допомоги дитині з дислексією

Дислексія – це специфічний розлад, при якому дитина відчуває труднощі з розпізнаванням й написанням слів, а також з розумінням їх змісту. Люди, які не страждають на дислексію, швидко обробляють слова й автоматично сприймають їх значення в процесі читання. Люди, які страждають на дислексію, навпаки, читають повільно, ледве вловлюють зміст і схильні припускатися помилок при читанні.

Діти з дислексією можуть навчитися читати, однак це потребує чимало часу. Для цього потрібен системний підхід; навчання має ґрунтуватися на попередньому досвіді дитини та проходити поетапно. Кожній дитині необхідно давати індивідуальні завдання, відповідні її можливостям і здібностям.

Щоб навчити читання дитину з дислексією, необхідно розвинути в неї навички розуміння тексту відповідно до її мовленнєвих навичок й рівня сприйняття. Для цього дитині потрібно давати чіткі вказівки. Дитина-дислексик не зрозуміє того, що не було сказано, тому її навчання має ґрунтуватися на вже вивченому матеріалі.

Як і у випадку з багатьма розладами, що викликають труднощі в навчанні, дислексія має безліч проявів, тому до кожної дитини необхідний індивідуальний підхід. Щоб навчання проходило ефективно, батьки або вчитель повинні розуміти можливості кожної дитини, добре знати правила мови й будувати навчання на принципах індивідуальності, чіткості й системності.

Ключові компоненти навчання читання

Учені стверджують, що читання ґрунтується на двох основних процесах: розшифровка (здатність розуміти, як літери співвідносяться зі звуками) й розуміння змісту. Розвиток цих навичок і є метою навчання читання.

Фонематичне сприйняття. Наша мова складається з різних елементів: фраз, речень, слів, складів, звуків або фонем. Фонематичне сприйняття - необхідна умова для того, щоб навчитися читання. Це сприйняття звуків мови й чутливість до них. Чутливість дає розуміння того, чи складають звуки якесь слово, чи це просто набір звуків. Наприклад, слово «кіт» складається з трьох звуків - /к/, /і/, /т/. Якщо вимовити це слово без /к/, це буде просто набір звуків.

Коли дитина зможе складати слова з трьох-чотирьох звуків (кіт, кріт тощо), вона готова до вивчення «алфавітного принципу» мови, який полягає у відповідності звуків і літер.

Розуміння того, що літери алфавіту, розташовані на сторінці у випадковому порядку, відповідають звукам, з яких складаються слова – вкрай важливе для навчання читання. Літери в словах не завжди відповідають звукам. В українській мові 33 літери, 38 звуків і безліч способів передавати ці звуки на письмі.

Чим більше в дитини розвинене фонематичне сприйняття, тим ефективніше буде її навчання читання.

Чітка вимова. У процесі навчання батьки або вчитель повинні показувати зв'язок між вимовою й написанням слів, демонструвати правила вимови, пояснювати систему письма (походження слів, значення коренів, префіксів та суфіксів).

Швидкість. Це швидке, правильне читання з використанням правильних словесних форм, інтонації й виразності. Щоб добре сприймати мовлення, розуміти складні мовні конструкції й робити висновки, дитина спочатку повинна навчитися точно та швидко читати окремі слова. У середніх класах діти вміють читати в середньому близько 10-ти мільйонів слів, у той час як діти з розладами навчання вміють читати менше ніж 100 тисяч слів.

Сприйняття тексту і словниковий запас. Сприйняття тексту пов'язане з розумінням його елементів. Словниковий запас передбачає розуміння значень слів і здатність використовувати слова в усному й писемному мовленні.

Читання розвиває словниковий запас. Через те, що діти, які страждають на дислексію, менше читають і мають справу з меншою кількістю слів, словниковий запас у них менший, хоча мовленнєві навички можуть бути розвинені добре. Навіть якщо діти добре сприймають мовлення на слух, навички читання в них розвинені слабко – вони читають повільно та припускаються помилок.

Якщо в дитини є проблеми зі сприйняттям, перш за все, необхідно з'ясувати їх причину. Можливо, у дитини погано розвинені навички розшифровки, сприйняття або вона не розуміє складні мовні конструкції. Навчання дитини читання має бути спрямоване на усунення даної причини.

Збільшення словникового запасу, знання значень слів і активна робота зі змістом тексту – все це також може поліпшити сприйняття. Навчання дитини з розладами читання займає тривалий час. Діти, які страждають на дислексію, здатні до навчання, але вчити їх потрібно ретельно й систематично.

Рекомендації для батьків

• Оточіть дитину читанням. Читайте їй уголос виразно, з інтонацією. Дозволяйте їй самій читати все, що вона забажає й коли забажає. Дозвольте дитині читати вголос, делікатно та м'яко поправляйте її у випадку неправильної вимови. Під час поїздок у машині слухайте аудіокниги. Зробіть для дитини читання позитивним заняттям.
• Розвивайте швидкість читання. Давайте дитині читати короткий уривок кілька разів, фіксуючи час читання. Дітям подобається покращувати свої результати, а повторення допомагає зробити читання більш швидким.
• Розвивайте словниковий запас. Запитуйте в дитини, які нові слова вона вивчила за день. Розкажіть значення нових слів або подивіться їх разом з дитиною в словнику. Складіть речення з новими словами. Пограйте з дитиною в гру, хто зможе скласти більше речень з новим словом. Складіть список нових слів і щодня доповнюйте його.
• Грайте в ігри. Ігрові форми навчання особливо ефективні для маленьких дітей. Плескайте в долоні, щоб дитина змогла порахувати, скільки складів у слові. Розбийте слово на звуки, а потім знову складіть з них слово. Звертайте увагу на повторювані звуки в словах пісень і віршів.
• Використовуйте електронні пристрої, комп'ютерні програми, електронні навчальні ігри та веб-сайти.

Рекомендації для батьків і вчителів

• Батькам потрібно постійно спілкуватися з учителями, щоб переконатися в тому, що обрані принципи та стратегії навчання застосовуються і в школі.
• Навчання має бути зрозумілим, інтенсивним, систематичним, підтримуваним і пристосованим до умов школи. У процесі навчання необхідний індивідуальний підхід. Особливу увагу потрібно приділяти мотивації дитини. Учитель повинен ставити перед собою мету підвищувати кількість позитивних контактів з учнем у процесі навчання протягом дня.
• Діти краще навчаються в малих групах (до трьох осіб), ніж у великих групах або в класі.
• Переконайтеся, що вчитель володіє методикою навчання читання дітей з дислексією. В іншому випадку йому необхідно буде пройти спеціальну підготовку або проводити заняття в присутності фахівця.
• Безпосередньо перед читанням проводьте вступну частину заняття. Зіставляйте прочитане в книзі з реальним досвідом дітей. Використовуйте картинки, іграшки, різні предмети для обговорення змісту текстів.
• Збільшуйте словниковий запас дітей, використовуючи нові слова в повсякденному мовленні. Вибирайте найбільш уживані слова. Використовуйте нові слова в усному мовленні й на письмі, стежте за тим, щоб діти «засвоювали» їх, використовуючи в усному мовленні й на письмі. Важливо приділяти увагу як правильній вимові слів і інтонації при читанні, так і вивченню нових слів, їх кореням, префіксам, суфіксам. Звертайте увагу на різні значення слів, мовні звороти, синоніми й омоніми. Закріплюйте отримані знання.
• Вивчайте правила орфографії й винятки з них.
• Дитина повинна читати навчальні тексти, які відповідають її рівню розвитку. Читання одних і тих же слів у різних контекстах дозволять їй розвинути швидкість читання та збільшити словниковий запас. Використовуйте вправи на швидкість читання й повторення одних і тих же слів, щоб розвинути в дитини швидкість мовлення.